«Од свого серця я свічу засвічував…»

У Великоолександрівській ЗОШ І- ІІІ ступенів у березні проходила декада української літератури. Протягом цього часу проводилися різні заходи: творчі конкурси, вікторини, інтелектуальні ігри, виставки малюнків до творів Шевченка, випуск стіннівок, мандрівки до музеїв (очні й заочні).

        Окрасою декади була літературно-музична композиція «Од свого серця я свічу засвічував…», присвячена памяті Кобзаря.

        Учні 9-А та 10 класів дуже серйозно й відповідально поставилися до підготовки цього заходу. Була проведена велика клопітка робота: склали сценарій, підготували костюми для акторів, естетично оформили сцену, вивчили ролі.

        Ведучі свята, Башкатова Валя та Бардяков Сергій, так натхненно й задушевно читали слова, що зуміли донести до кожного, хто був присутній  в актовій залі, трагічні й героїчні сторінки життєвого і творчого шляху генія українського народу, великого патріота України, її славного сина Тараса Шевченка.

        Цікава презентація «Слався, Тарасе Великий», вдало підібране музичне оформлення, живий спів бандуристів, чарівне виконання пісні «По діброві вітер виє…» Людмилою Іванівною Романенко допомогли глядачам   іще й іще прожити сумні й щасливі миті Шевченкового буття.

        Майстерне виконання ролей Савченком Михайлом (Т. Шевченко), Мазагері Даниїлом (Мартос П. І. ), Кацан Іриною (Катерина), Зайцем Павлом (козак), Павленком Андрієм (Гонта) не лишило байдужим нікого з тих, хто  спостерігав за грою акторів. Професійно інсценізували «Тополю» Т. Шевченка та зіграли дві Долі учні-артисти: Фурсенко Аліна, Цвіль Таня, Чемерис Аня, Орлова Даша та Тяпко Ліза. Не менш вдалою було гра і Мітєва Гриші, Бурлая Максима й Сорокіна Андрія. Чітко, вміло працював із музичною апаратурою незмінний Чемерис Ваня.

Символічною, хвилюючою була кінцівка свята, коли учень-Шевченко зі свічкою в руках промовляв слова:

На Україні ніч. Нема добра,                                                             

І я од серця знов свічу засвічую.

І заклинаю: ще хоч мить світи!

Кинь світла свого в сутінки, у темінь кинь.

Під час читання всі актори виходили на сцену й запалювали по черзі від символічної Шевченкової свої свічки. Ведучі закликали в цю мить подумати про місце Кобзаревої свічі в нашому сьогоденні, в житті народу і кожного з нас.

        Звучить славнозвісний «Заповіт», музика стишується, а зі сцени лунають рядки:

Вогонь, запалений Тарасом,

У нашім серці не погас –

Він став над простором і часом, 

Він будить нас, він кличе нас.

Учитися, кохати край стражденний,

І не цуратись рідного, свого.

І всі ми, скільки є, в душі своїй

Клянемось тих дум не зраджувати зроду

І справдити той заповіт святий, -

Поет живе в серцях свого народу!..

        Глядачам (учням 6-11 класів, учителям, батькам) літературно-музичне дійство дуже сподобалося. Побачене глибоко торкнулося душі кожного, лягло до серця, примусило замислитися над минули, сучасним і майбутнім нашої України.

        Свято завершилось, але ще довго лунали оплески в залі. Директор школи Давиденко Ігор Іванович свої щирі захоплення адресував керівнику, вчителю української мови та літератури Рябус Валентині Анатоліївні, та учням-артистам цього незабутнього заходу, відмітивши високопрофесійну організацію й успішне проведення літературного вечора.